ВІ́ТТЯЧКО

ВІ́ТТЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до ві́ття. Ліс мовчить. І тільки білка Шасне в віттячко руде (Мал., Серце.., 1959, 153). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 689.