ВІТХНЕ́ННИЙ
ВІТХНЕ́ННИЙ, а, е, діал. Натхненний. Коли проповідникам не стало вже духу в грудях і вони скінчили свої вітхненні промови… Згода порозуміла, що пора й їй сказати пару слів (Фр., III, 1950, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 689.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІТХНЕ́ННЯ →← ВІ́ТТЯЧКО