РОЗТАВА́ННЯ

РОЗТАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розтава́ти. Не вимокла пшениця по низьких балках під час осінніх дощів та весняного розтавання (Крот., Сини.., 1948, 50); Результати наукових досліджень і досвід практиків наочно свідчать, що роботи по снігозатриманню взимку обов’язково треба поєднувати з роботами по регулюванню розтавання снігу (Хлібороб Укр., 6, 1968, 22). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 821.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗТАВА́ТИ →← РО́ЗТІЧ

T: 138