РО́ЗТІЧ
РО́ЗТІЧ, течі, ж., рідко. Те саме, що ро́збрід 1. Я й досі пам’ятаю, .. де ярмарок стояв; шумить мені досі увесь той гук, гомін, розтіч і розрух (Вовчок, VI, 1956, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 826.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗТАВА́ННЯ →← РОЗТІ́СУВАТИСЯ