ПРИЖИТТЄ́ВИЙ

ПРИЖИТТЄ́ВИЙ, а, е. Який створювався, здійснювався, відбувався і т. ін. за життя кого-небудь. Будь-яку колекцію прикрасила б реліквія, яку дбайливо зберігає хмельничанин М. М. Жуков. Це жетон з жовтої міді з першим прижиттєвим портретом В. І. Леніна (Веч. Київ, 13. 11 1968, 1); Всі тексти тритомника звірені з автографами Т. Г. Шевченка і прижиттєвими виданнями його творів або з авторизованими матеріалами (Літ. Укр., 7.XII 1962, 1). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 612.