ПО́ЛУМІННЯ
ПО́ЛУМІННЯ, я, с., рідко. Те саме, що по́лум’я 1. Полуміння палає (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 102.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПО́ЛУМІНЬ →← ПОЛУ́КІПОК