ОРАНДА́РКА
ОРАНДА́РКА, и, ж., заст. Жін. до оранда́р. Ой дай, орандарко, Да горілочки кварту (Чуб., V, 1874, 420).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 737.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОРА́НЖЕВИЙ →← ОРАНДА́Р