БИСТРЕ́НЬКИЙ
БИСТРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до би́стрий. Ніжечки ж наші бистренькії! (Вовчок, І, 1955, 323); Веселку хвилечка бистренька Гулять на берег принесла (Гл., Вибр., 1957, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 167.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БИСТРЕ́НЬКО →← БИ́СТРЕНЬ