МАНКІРУВА́ТИ
МАНКІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., чим, книжн., рідко. Те саме, що легкова́жити 1; нехтувати. Манкірувати заняттями.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 623.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
МА́НКА →← МАНИ́ШКОВИЙ