КРИВА́ВНИК
КРИВА́ВНИК, а, ч., бот., рідко. Те саме, що дереві́й.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 338.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КРИВА́ВО →← КРИВА́ВИЦЯ