БЕ́ВКА

БЕ́ВКА, и, ж., діал. 1. Пійло з борошна. 2. Рідка страва з борошна або крупів; бовтанка. Вона дає йому якусь бевку, — він того не хоче їсти (Укр.. казки, 1951, 329); — Коби якого борщику [дала] або бевки (Стеф., І, 1949, 47). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 118.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

БЕ́ВКАННЯ →← БЕВЗЬ

Смотреть что такое БЕ́ВКА в других словарях:

БЕ́ВКА

бе́вка — 1) пійло для худоби, бовтанка з борошна, розведеного у воді; в І. Франка: «Бевка — пій­ло, бовтанка»; 2) вживана в народі в давні часи рідка страва з борош­на або крупів; бовтанка. Вона дає йому якусь бевку, — він того не хоче їсти (казка). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 31.... смотреть

T: 118