КАМРА́Т

КАМРА́Т, а, ч., діал. Товариш. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 85.