ДУБУВА́ТІСТЬ

ДУБУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. дубува́тий 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 431.