ДОСКРІБА́ТИ
ДОСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш і ДОСКРІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. Закінчувати скребти; скребти що-небудь до кінця, до певної межі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 384.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДОСКРІБА́ТИСЯ →← ДОСКО́ЧИТИ