ДОСКРІБА́ТИСЯ

ДОСКРІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ДОСКРІ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОСКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся, док, 1. Скребучи що-небудь, досягати певної межі. 2. тільки недок. Пас. до доскріба́ти, доскрі́бувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 384.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ДОСКРІ́БУВАТИ →← ДОСКРІБА́ТИ

T: 105