ДОМЕТНУ́ТИ
ДОМЕТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., рідко. Однокр. до домета́ти1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 362.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДОМЕ́ТУВАТИ →← ДОМЕТА́ТИ1