ДОМЕТА́ТИ1

ДОМЕТА́ТИ1 ечу́, е́чеш, док., перех., рідко. 1. Докинути що-небудь до якогось місця. 2. Закінчити метати (при грі в карти) ДОМЕТА́ТИ2, див. доме́тувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 362.