ГЕЛГОТУ́ХА
ГЕЛГОТУ́ХА, и, ж. Та, що гелгоче.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 47.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГЕЛЕ́РТЕР →← ГЕЛГОТА́ТИ