ГАРПУНЕ́Р

ГАРПУНЕ́Р, а, ч. Те саме, що гарпунник. Жорка будь-що хоче потрапити в гарпунери на китобійну флотилію (Збан., Мор. чайка, 1959, 49); Недавно гарпунерові.. вдалося добути рідкісний трофей. Після влучного пострілу на ліні опинилася велетенська китова акула (Веч. Київ, 15.II 1966, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 35.