ГАЛЯ́ВКА

ГАЛЯ́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до галя́ва. По галявці вітер віє, Сніг покосами кладе (Воронько, Три покоління, 1950, 15). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 22.