ГАЙО́К

ГАЙО́К, йка́, ч. Зменш.-пестл. до гай1. Був на горі гайок маленький; Туди частенько я ходив (Гл., Вибр., 1957, 285); Понад берегом принадливо зеленів гайок (Забіла, Катруся.., 1955, 110); З-за густого гайка соняшників виглянула стріха оселі (Ірчан, II, 1958, 167). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 17.