ВИПИХА́ННЯ

ВИПИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випиха́ти. Оце.. випихання другого не позволяє нам іти рівним рядом (Фр., І, 1955, 33). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 452.