ТРИ́НЬКНУТИ

ТРИ́НЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до три́нькати2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 266.