ТРИ́НЬКАТИСЯ

ТРИ́НЬКАТИСЯ, ається, недок., розм. Пас. до три́нькати1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 266.