ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ
ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Те саме, що прийти́. — А ти відкіля се причимчикувала?.. Де взялася, питаю! — грізно гукнув Грицько (Мирний, III, 1954, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 97.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРИЧИ́НА →← ПРИЧЕ́ТНИК