МЕТЛЮ́Г

МЕТЛЮ́Г, а́, ч. (Apera spica venti P. B.). Трав’яниста рослина родини злакових з розлогою волоттю, що росте як бур’ян у посівах жита, пшениці, ячменю. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 690.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

МЕТЛЯ́ТИ →← МЕТЛИ́ЦЯ

T: 165