МЕТЛИ́ЦЯ

МЕТЛИ́ЦЯ, і, ж., діал. Метлюг. Як уродить метлиця, буде хліб сниться (Укр.. присл.., 1955, 97); "На ранній ріллі — пшениця, а на пізній — метлиця", — повчав досвід поколінь, відбитий у прикметах і приказках (Тулуб, Людолови, II, 1957, 180). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 690.