З’ЇДЛИ́ВИЙ

З’ЇДЛИ́ВИЙ, а, е, діал. В’їдливий. Мама його.. була страшно вередлива, злослива, з’їдлива (Коцюб., І, 1955, 465). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 582.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

З’ЇДЛИ́ВО →← З’Ї́ДИНИ

T: 167