ЗУБОЧИ́СТКА
ЗУБОЧИ́СТКА, и, ж. Загострений стрижень пір’їни або застругана паличка, якою видаляють із зубів рештки їжі. Він зайняв своє місце.. й почав колупати зубочисткою в роті (Кучер, Трудна любов, 1960, 238).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 728.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗУБОШЛІФУВА́ЛЬНИЙ →← ЗУБОТИ́ЧКА