ЗУБОТИ́ЧКА
ЗУБОТИ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що зуботи́чина.
◊ Дава́ти (да́ти) зуботи́чку див. дава́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 728.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗУБОЧИ́СТКА →← ЗУБОТИ́ЧИНА