ЗУБОТИ́ЧКА

ЗУБОТИ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що зуботи́чина. ◊ Дава́ти (да́ти) зуботи́чку див. дава́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 728.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗУБОЧИ́СТКА →← ЗУБОТИ́ЧИНА

T: 108