ДУБОНІ́С

ДУБОНІ́С, но́са, ч. Невелика співоча пташка з товстим конусоподібним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок вишень, черешень і т. ін. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 430.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ДУБО́ЧОК →← ДУБО́К

T: 117