ДИ́ННИЙ

ДИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до ди́ня; // Вигот. з дині. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 280.