ДИ́НГО
ДИ́НГО, невідм., ч. і ж. Дикий собака, який водиться в Австралії. В Австралії великих хижаків немає, за винятком завезеної сюди.. собаки динго (Фіз. геогр.., 7, 1956, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 280.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДИ́ННИЙ →← ДИНАСТИ́ЧНИЙ