СЕРПЕНТИ́Н
СЕРПЕНТИ́Н, у, ч., мін. Смугастий мінерал зеленого кольору найрізноманітніших відтінків; змійовик.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 140.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СЕРПЕНТИ́ННИЙ →← СЕРПЕНТА́РІЙ