СЕРПЕНТИ́ННИЙ

СЕРПЕНТИ́ННИЙ, а, е, мін. Прикм. до серпенти́н. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 140.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СЕ́РПЕНЬ →← СЕРПЕНТИ́Н

T: 18