ПІДСУ́РМЛЮВАТИСЯ

ПІДСУ́РМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДСУРМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. підсурмля́ться; док. 1. Те саме, що підчо́рнюватися. 2. тільки недок. Пас. до підсу́рмлювати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 511.