НЕСКО́РЕННЯ

НЕСКО́РЕННЯ, я, с. Небажання слухатися, коритися кому-небудь. Німецьке світу створення на барабанний лад зустріло в нас нескорення (Тич., II, 1947, 226). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 384.