РОЗШУ́КУВАННЯ
РОЗШУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розшу́кувати. Не гаючи часу на розшукування дверей, Шурка вистрибнув просто у вікно і побіг через площу до мотоцикла (Смолич, Світанок.., 1953, 671).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 869.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗШУ́КУВАТИ →← РОЗШУ́КУВАНИЙ