РОЗЧЕПІ́РА
РОЗЧЕПІ́РА, и, ч. і ж., розм. Людина з кривими, розкаряченими ногами.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 859.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗЧЕПІ́РЕНИЙ →← РОЗЧВА́НИТИСЯ