РОЗХИ́ТАНІСТЬ

РОЗХИ́ТАНІСТЬ, ності, ж. Стан. за знач. розхи́таний 2 — 4. У ходовій частині автомобіля найчастіше зустрічаються такі несправності: поломка, погнутість рами і розхитаність заклепок (Підручник шофера.., 1960, 236); Щоб розбудити пролетарські маси, об’єднати їх, організувати, повести в похід проти виробничої розхитаності, треба насамперед, щоб комуністи і комсомольці були зразковими робітниками на виробництві (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 477); Розхитаність нервової системи. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 849.