РОЗТОЧИ́ТИ1

РОЗТОЧИ́ТИ1 див. розто́чувати1. РОЗТОЧИ́ТИ2 див. розто́чувати2. РОЗТОЧИ́ТИ3 див. розто́чувати3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 829.