РОЗСИ́ПЧАСТО

РОЗСИ́ПЧАСТО. Присл. до розси́пчастий 2. Щось розсипчасто загуркотіло, повітря сколихнулося з новою силою (Голов., Тополя.., 1965, 380). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 805.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗСИСА́ННЯ →← РОЗСИ́ПЧАСТИЙ

T: 126