РОЗСІ́ЮВАТИСЯ

РОЗСІ́ЮВАТИСЯ див. розсіва́тися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 809.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗСІ́ЯНІСТЬ →← РОЗСІ́ЮВАТИ

T: 112