РОЗРУЙНУВА́ТИСЯ

РОЗРУЙНУВА́ТИСЯ див. розруйно́вуватися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 797.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗРУМ’ЯНІ́ЛИЙ →← РОЗРУЙНУВА́ТИ

T: 271