РОЗРУЙНУВА́ТИСЯ
РОЗРУЙНУВА́ТИСЯ див. розруйно́вуватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 797.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗРУМ’ЯНІ́ЛИЙ →← РОЗРУЙНУВА́ТИ