РОЗРУ́БКА

РОЗРУ́БКА, и, ж. Дія за знач. розруба́ти, розру́бувати 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 797.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗРУБНИ́Й →← РОЗРУБА́ТИ

T: 107