РОЗРІ́ВНЮВАТИСЯ

РОЗРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗРІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. 1. Ставати рівним, без ям, заглибин, пагорбів і т. ін. Синє, глибоке небо розгортало своє безкрає поле, немов казало: котись по мені куди хоч і як хоч, — я буду розстилатись, розрівнюватись перед тобою (Мирний, І, 1954, 317). 2. тільки недок. Пас. до розрі́внювати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 792.