РОЗПОЛОНИ́ТИСЯ
РОЗПОЛОНИ́ТИСЯ див. розполо́нюватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 775.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯ →← РОЗПОЛОВИ́НИТИ