РОЗПИ́ТИ

РОЗПИ́ТИ див. розпива́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 764.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗПИ́ТИЙ →← РОЗПИТА́ТИСЯ

T: 122