РОЗМАГА́ТИ

РОЗМАГА́ТИ, а́є, недок., рідко: Сон розмага́є — сон бере, знемагає. Сон головку розмагає (Чуб., V, 1874, 43). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 733.