РОЗЛЬО́ТИСТИЙ
РОЗЛЬО́ТИСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розкри́лений 2. Брови [Максима] широкі, розльотисті над глибокими задуманими очима, рівний з широкими ніздрями ніс, міцно стиснуті, трохи припухлі губи (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 733.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗЛЮБИ́ТИ →← РОЗЛУ́ЩУВАТИСЯ